Слайд2

Слайд3

Слайд4

Слайд5

Слайд6

Слайд7

Слайд8

Слайд9

Слайд10

Слайд11

Слайд12

Слайд13

Слайд14

Слайд15

Слайд16

Слайд17

Слайд18

Слайд19

Слайд20

Слайд21

Сторінки історії Миротинської школи

 

Адреса: Рівненська обл., Здолбнуівський р-н, с. Миротин, вул. Дружби, 40а

Телефон: (03652)579-18

Email: zd_mirotin@i.ua

 

Історія рідного села…

   Ще до часу, як Миротин став чеською колонією, він уже був слобідкою, котру заснував Мирота.
   На схід від Глупанина десь на віддалі 2-ох кілометрів бруківка підводить до села Миротина, простягаутого вздовж одинокої вулиці, при якій, крім 118 житлових дворів, де проживає 320 громадян, є ще недавно споруджена фігура в честь Святого Юрія, середня школа, клуб, медпункт, бригада КСП «Вільна Україна», приміщення бувшого костелу.
    Найдавніші вісті, пов’язані з Миротином, мстить акт 1652 року, де в описі маєтностей Ігнатія Підгорецького згадується «Ми ротинская дубрава», у якій вже тоді могла бути якась осілість, котра як «слободка Миротин», згадується у 1667 році
   Карти, поземельні плани 1777-1881 років засвідчують «Миротин» («Миротино») як хутірець неподалік однойменної лісничівки при старовинній дорозі в село Зелений Гай. У 1886-1887 роках околицю Миротина заселяють переселенці з Чехо-Словакії. Їм тут надавали звільнені від податків на 5 років лісові «займи», на котрих після зрубу, корчунку засновано понад 70 господарств. Колонія мала уже згаданий костел, школу, крамничку, пивний бар. У 1947 році колоністи з Миротина виїхали. Їх місце зайняли депортовані українці з Польщі, а також різні поселенціз України.
   Назва Миротин, що має кінцеве «ин» для символізації приналежності, походить від імені (прізвища, прізвиська) Мирота, де суфіксальне «ота» приєднано до первісного Мир (Миро), котре у свою чергу з давніх формувань типу Мирослав «Хай буде мирним і славним!»; Миролюб «Нехай береже мир, хай стане любимим!» Допустимо теж наймення Мирота пов’язувати з іменем Мирон, де поняття «хто пахне миром», «той, хто плаче».
   Імена, прізвища Мирота й похідні від них засвідчені з середини XV століття («Мирота Несвицкий, дьяк Погоста», 1483 р.); («пан Зенон Миротко», 1495 р.); («Игнат Миротик», 1499 р.).

За довідником 1947 року, Миротин з належним до нього однойменним хутором мав свою сільраду і лише в 1953 році відійшов під адміністрування Глупанина. З 1968 року формують зовсім інше: з невідомих причин Глупанин приєднують до Миротина, визнаючи його як одне село Миротинської сільради, приміщення якої знаходиться у Глупанині Та при всіх тих «перемінах» усе ж таки вважають, що Глупанин повинен посісти історичне право на адміністративний осередок, бути офіційно реєстрованим селом.